Коли до Аліни через два дні після весілля в гості заявилася свекруха, вона навіть розгубилася від несподіванки. Руслан був на роботі, вона працювала віддалено і більшу частину часу проводила вдома, про що прекрасно знала Людмила.
– Ну, давай посекретничаємо, – сідала вона в крісло. – У мене часу вільного багато, а ти потім попрацюєш, а поки приділи мені трохи уваги.
Аліна мала на увазі під цим спілкування на абстрактні теми за чашкою чаю не довше години. Тільки в гості виявилися зовсім інші плани.
– Скільки ти зараз заробляєш? Кар’єрне зростання світить? – почала вона безпосередньо.
– Я не можу озвучувати свої заробітки, бо це комерційна таємниця, – чесно відповідала дівчина. – Кар’єрне зростання реальне, але я не особливо амбітна, тому не женуся за статусом.
– Зрозуміло, – покривилася не особливо задоволена Людмила. – А що думаєш щодо декрету? Скільки ви дітей хочете?
– Вибачте, але ми навіть із Русланом ще не обговорювали цю тему докладно, і взагалі, мені здається, це дуже особисте питання.
– Ну, то ми ж не чужі люди, до чого ці умовності й манірність? – явно була незадоволена відповідями Людмила.
Потім вона влаштувала докладний допит щодо родичів невістки, друзів і колег. У підсумку пролетіло три години, і тільки потім вона зібралася додому. Але перед відходом Людмила попередила, що заскакуватиме в гості для спілкування. Особливої радості у дівчини такі погрози не викликали, до того ж цього вечора їй довелося старанно працювати, у підсумку вечерю приготувала нашвидкуруч і не встигла до пуття прибратися у квартирі.
– Можливо, мама хотіла ближче тебе пізнати, – говорив їй увечері Руслан. – До весілля ви ж толком не спілкувалися, метушня заважала. Ось тепер вона і намагається встановити родинні стосунки.
– Трохи дивний метод: намагатися подружитися, мучачи мене допитами, – не розуміла Аліна, але проти свекрухи виступати особливо не наважувалася.
Насправді Аліна таїла боязку надію, що Людмила отримала відповіді на всі хвилюючі питання і більше не докучатиме. Вона була готова перетинатися на сімейних святах і спільних заходах. Дівчина навіть не заперечувала проти періодичних візитів у гості до родичів чоловіка, тільки свекруха сама встановлювала цю періодичність і вважала нормальним навідуватися до молодят кілька разів на тиждень.
– А чому твої батьки розлучилися? – докопувалася вона до невістки в наступний візит.
– Вони розлучилися сім років тому з ініціативи батька, – не особливо хотілося згадувати Аліні той період.
– Зрозуміло, значить, він знайшов собі іншу жінку, – тут же робила висновки Людмила. – А чому мати не вийшла вдруге заміж?
– Якщо вам дійсно це цікаво, можете самі з нею про це поговорити, – втрачала терпіння Аліна. – У вас є її номер телефону, тому можете спілкуватися безпосередньо і все.
– А твоя сестра… – продовжувала допит Людмила, але не встигла закінчити речення.
– Вибачте, але мені справді треба працювати, – не збиралася далі терпіти витівки родички Аліни.
– Ти мене виганяєш? – тут же готувалася вона до оборони.
– Звичайно ж, ні, – осіклася дівчина. – Відпочиньте, можете кіно подивитися або пообідати, тільки я змушена працювати, інакше нічого не встигну.
– Може мама минулого разу не все дізналася, що їй було цікаво, – припускав потім Руслан. – Вона у нас допитлива і любителька поговорити, тож тобі доведеться запасатися терпінням.
– Я не проти спілкування, але не в робочий же час, – бурчала Аліна. – Давай запросимо твоїх батьків у суботу на вечерю, і тоді можна обговорити всі питання, що її цікавлять.
Руслан був не проти, Аліна приготувала стіл, родичі прийшли і свекруха поводилася максимально коректно. Вона підтримувала світські бесіди, розмірковуючи про погоду, мистецтво й останні цікаві новини.
– Ось бачиш, моя мама дуже різнобічна людина, – говорив потім Руслан дружині.
– Якщо чесно, мене це трохи лякає, – зізнавалася Аліна. – Сьогодні вона була мила і доброзичлива, а коли приходить у гості, готова мені ліхтарем в очі світити і вимагати відповіді.
– Не перебільшуй, – намагався заспокоїти дружину Руслан.
Але за фактом Аліна навіть применшувала, бо вже у вівторок свекруха знову стояла під дверима. Аліна навіть не хотіла відчиняти і прикинулася, що нікого немає вдома. Тільки Людмила набрала її на мобільний, звук якого дівчина не додумалася вимкнути заздалегідь, і незабаром довелося розливати чай.
– Розкажи мені про свою сестру, – не здавалася Людмила.
– Іра молодша за мене на два роки, працює масажистом, – намагалася відбутися загальними фразами Аліна.
– Це я знаю, але мене більше цікавить, від кого в неї дитина? – допитувалася Людмила. – Вона ж не була заміжня, а дитині три рочки.
– Від чоловіка, – з останніх сил намагалася себе контролювати Аліна. – А чому вас так це цікавить і турбує?
– Тому що ми тепер одна сім’я, і я маю право знати все про твоїх родичів, – парирувала Людмила. – По-перше, вони стануть бувати у вас вдома і спілкуватися з моїм сином. По-друге, мені важливо знати твої генетичні ресурси і розуміти ситуацію.
– Що саме ви збираєтеся зрозуміти, ставлячи мені постійно нетактовні запитання? – психувала Аліна.
– Сьогодні ти якась нервова, може, не виспалася, – невдоволено посміхнулася Людмила. – Гаразд, продовжимо спілкування наступного разу.
Аліні хотілося волати, що вона не готова до такого спілкування постійно, у неї є свої справи, робота і звичне коло спілкування. Знову Руслану поскаржилася, але він продовжував виправдовувати матір.
– Не бери в голову, – не особливо вміло заспокоював Руслан дружину. – Просто мама турбується, переживає, от і вирішила все в тебе дізнатися.
Аліна насилу пережила ще кілька подібних візитів, на яких порушувалися теми особистого характеру. Свекрусі було мало інформації про рідню невістки, вона претендувала на плітки про співробітників і друзів, яких ніколи не бачила. Оскільки від чоловіка адекватної реакції чекати не доводилося, Аліна вирішила діяти самостійно і відплатити матері чоловіка такою ж монетою.
– А у скільки років ви вийшли заміж за батька Руслана? – пішла вона в напад під час наступного візиту гості. – А чому так пізно, не кликав?
– Та ми просто не поспішали, – якось зам’ялася Людмила.
– А інші наречені у вас були? А Олег Петрович вам зраджував упродовж подружнього життя чи може ви крутили романи? – сипала Аліна запитаннями.
Після першої зустрічі в такому форматі Людмила спробувала скоріше втекти додому, посилаючись на важливі справи. Тиждень вона не показувала носа в дім сина, а потім знову з’явилася в гості серед робочого дня і намагалася атакувати невістку нетактовними запитаннями.
– А чому в Руслана немає братів чи сестер? – продовжувала діяти напором Аліна. – Ви не хотіли чи Олег Петрович, а може не вийшло більше дітей?
Людмила від несподіванки навіть розгубилася і не знаходила відповідей. Довелося знову рятуватися втечею, посилаючись на зайнятість. Потім спробувала Руслану поскаржитися на нахабну поведінку дружини. Тільки син нічого дивного не побачив, і проблеми не помічав.
– Але ти ж приходиш у гості й ставиш особисті запитання, бо хочеш ближче пізнати Аліну, – нагадував син. – А вона намагається дізнатися побільше про нашу сім’ю, це нормально.
Людмила так не вважала, на невістку ображалася і якось втратила інтерес до постійних походів у гості без запрошення. Усе чекала доки молодь сама схаменеться, але вони за собою гріха не відчували і просто жили щасливо.
– А що ти хочеш від сучасної молоді? – з розумінням міркувала сусідка, якій Людмила скаржилася на невістку.
– А я одразу казала, що вона якась дивна, – бурчала вона. – Поговорити навіть толком нема про що, так ще й поводиться нахабно. Ставить мені запитання і прямо тисне на мене.
– Добре, що вони окремо живуть, – підтримувала сусідка. – А то уяви, довелося б терпіти під боком таку мегеру постійно.
– І не кажи, – кивала Людмила. – Я вже до неї з усіх боків намагалася підійти й порозумітися, а у відповідь хамство й невдячність. Раз так, нехай живуть, як хочуть, а я втручатися не буду.
Аліну такий розвиток подій повністю влаштовував, оскільки свекруха перестала пороги оббивати. Щоправда, не було впевненості, що її образ вистачить на довгий час. Але в такому разі довелося б вигадувати новий відлякувальний маневр від цікавої матінки чоловіка.
