Мобільник задзвонив так різко, що Віра аж підстрибнула на ліжку. Дзвонив телефон чоловіка, але Федір навіть не ворухнувся – спав як бабак! На годиннику була шоста ранку, хто ж це дзвонить, як недоумкуватий, так рано?
Віра взяла телефон чоловіка в руки, подивилася на екран і страшенно здивувалася – ну й діла, її чоловікові Федору ні світ ні зоря дзвонить її ж найкраща подруга Аліна.
Хоча, яка вона найкраща, адже останнім часом у них зовсім стосунки розладналися, Аліна лізе не у свої справи, просто дістала своїми порадами.
Ясно ж, що Аліна Вірі заздрить, шкода звісно, що їхня дружба через заздрість Алінки зовсім засмутилася. Так їй мало, що вона Віру дістала, так вона тепер Федору телефонує.
Хоча взагалі-то це дуже дивно, на Аліну все-таки це зовсім не схоже – дзвонити чужому чоловікові в таку рань!
І тут Віру осінило, ось же вона тупиця! Аліна останнім часом Вірі просто всі вуха прожужжала, який її Федір хороший чоловік. Що Федя і по дому Вірі допомагає, та ще й заробляє добре, просто золото, а не мужик. А Віра це і без неї знає, це її з Федею справи, та схоже Алінка зовсім збожеволіла! Схоже вирішила, що у Віри з Федором чвари пішли і вирішила у Віри чоловіка забрати, ну дає, подруга! Зараз ка я з нею розберуся, гадина яка виявилася!
Віра рішуче натиснула на зелену трубочку на екрані і почула тремтячий голос Аліни.
– Федько, ти вибач, я щойно в клініку зателефонувала, не витримала, у мене ще від учорашнього вечора було погане передчуття, коли Верочку не виписали. Ну як же так, Федя, як же так! Я не можу повірити, що Віри більше немає, а я її попереджала – не треба їй робити ці омолоджувальні процедури! Адже вона у нас і так красуня, вона найкраща, Федь, ну ти тільки не мовчи! Віра не витримала і хотіла сказати цій ідіотці Аліні, щоб та заткнулася і що вона, Віра, ось вона – живіша за всіх живих, але хоч як намагалася, не змогла вимовити жодного слова, що за дивацтва?
Тільки зараз Віра помітила, що Федір спить у трениках і футболці, хоча він ніколи собі цього не дозволяв. Та й обличчя в нього навіть уві сні якесь виснажене і постаріле, немов у нього горе!
А з телефону Федора продовжував звучати голос Аліни.
– Федя, та на них треба в суд подати, адже у Віри була алергія на багато препаратів, вони мали все-все перевірити, ти тільки не мовчи, Федя, я розумію, що тобі дуже погано, але я це так не залишу, чуєш! Я зараз же їду в клініку! Ні, я краще піду в поліцію і нехай проведуть перевірку, або, або я найму приватного детектива, я ніяких грошей не пошкодую і нехай знайдуть винних! Тих, через кого тепер немає нашої Верочки, нехай їх посадять, а ти не мовчи, Федя!
Віра не могла більше слухати цей кошмар, що її більше немає, та ще й голос у неї чомусь пропав, і відключила телефон.
І тут погляд Віри впав на годинник із календарем, що світився в ранковій напівтемряві.
Хвилиночку, як так може бути, що сьогодні п’яте вересня? Адже Віра тільки збирається третього вересня лягти в клініку, їй обіцяли, що після процедур вона виглядатиме молодшою років на п’ятнадцять! Аліна, щоправда, звісно ж, влізла зі своїми дурними порадами – що Віра і так має чудовий вигляд і не треба ризикувати, препарати нові, немає відгуків, а у Віри алергія. Заздрить, що Віра може собі дозволити такі витрати!
Тим часом Федір прокинувся, сів на ліжку, скуйовдив волосся, і раптом … заплакав!
Що за маячня? Віра хотіла його запитати, що сталося з годинником і чому він показує не третє вересня, а п’яте.
Але виявилося, що Федір не тільки її не чує, він її й не бачить!
Він сидів і гірко ридав, як, мабуть, можуть ридати мужики, коли впевнені, що їх ніхто не бачить, і це було ще страшніше! При цьому Віра все ж розібрала його слова
– Вєрочка, як же я буду без тебе жити, що ж ти наробила, Вєраааааааа!!!
У Віри від жаху того, що відбувається, запаморочилося в голові, і вона, мабуть, знепритомніла… Прокинулася Віра від того, що її гальмував Федір.
– Доброго ранку, сонечко, ти що, забула, що в тебе сьогодні заплановано? Шкода, що ти не будеш снідати зі мною, може не підеш? Тільки не подумай, що мені грошей шкода, мені на вас із Сергієм нічого не шкода. Син, до речі, вже поїхав до інституту, дорослий зовсім. А ти в мене все така ж молода, як і тоді, – Федір обійняв Віру, вдихнув запах її волосся і притиснув до себе, немов боявся її втратити!
Віра глянула на календар – третє вересня, їй сьогодні лягати в клініку! А що це тоді було сьогодні вночі? Цей дивний дзвінок від Аліни о шостій ранку, що це було? І її страшні слова, що Віри більше немає, і ці сльози відчаю її чоловіка? Це був сон чи … чи Віра побачила майбутнє, де її вже немає?
Та ні, такого просто не може бути, хоча … все було так виразно!
– Ти що задумалася, кохана? Федір відсторонив її, потім наблизив і поцілував.
Віра заплющила очі, яка ж вона щаслива, але ж від добра добра не шукають! До чого їй випробовувати долю, вона і справді має нормальний вигляд – красива доглянута жінка сорока п’яти років, кохана і любляча!
– Федю, а ходімо разом пити каву, а потім підвези мене на роботу, гаразд? Я швидко зберуся, ти не запізнишся! – і Віра почала збиратися.
– Почекай, ти ж брала відгули, а ця твоя клініка, ти що, передумала? – Федір дуже здивувався – Віра якщо щось задумала, її не відмовити, а тут раптом вона передумала!
– Вєрко, я так радий! Адже я люблю тебе, і в сімдесят буду, і нехай зморшки, ну ми ж любимо посміятися! Зате це ти, моя справжня Вірочка, а не штучна! Звісно я тебе підвезу, яка розмова, йдемо швидше пити каву!
Уже з роботи Віра зателефонувала Аліні.
– Лінка, привіт, приходь до нас у вихідні, гаразд? А то останнім часом ми якось рідко бачимося. І ще, спасибі тобі, Алін, тільки ти не питай за що, ну просто за те, що ти найкраща подруга на світі! Прийдеш, так?
Віра була так рада, немов удруге народилася. У вікно було видно, як листя клена стало вже майже бордове.
Як же здорово жити і дорожити тим, що маєш! Треба буде приготувати щось домашнє, щось я давно не готувала, як раніше. Салат мімоза, або рулетики з баклажанів. І ще – треба буде запросити Колю, друга Федора, по-моєму вони з Аліною один одному симпатичні! Думаючи про це, Віра щасливо посміхалася.
Як же добре, що бог відвів і вона не зробила цей бездумний, безглуздий, і можливо останній у своєму житті крок. Від душі дякую за лайки, відгуки та підписку!
Діліться, будь ласка, вподобаними розповідями в соцмережах – це буде приємно автору Коментарі391
