– Я теж хочу зустріти свято, а не провести його на кухні, обслуговуючи гостей. Маю на це право!
Олексій не міг знайти відповідних слів, щоб почати цю складну розмову. Кілька хвилин тому йому зателефонувала мати й оголосила, що планує приїхати до них на Новий рік.
Рік тому батьки Олексія разом із його сестрою Наталею та її чоловіком теж зустрічали Новий рік у них вдома. Усі залишилися задоволені, крім його дружини Світлани.
Світлана дуже втомилася тоді, і щойно гості поїхали, вона категорично заявила, що це був останній раз, коли вони святкують Новий рік із гостями у себе. Олексій погодився з її рішенням, і вони домовилися більше не повторювати подібне.
По телевізору якраз йшла реклама святкування Нового року в заміському пансіонаті, і Світлана піднеслася духом.
– Льошо, а давай цього року зустрінемо Новий рік не вдома? Маша з Сергієм планують вирушити в заміський готель на кілька днів. Вони запропонували поїхати з ними. Новий рік відсвяткуємо, відпочинемо трохи, і дітям буде весело.
Маша і Світлана працювали в одній фірмі, і їхні діти були майже одного віку, що робило їх близькими подругами. Сім’ї часто проводили разом вихідні, вибираючись на природу.
Олексію довелося розчарувати дружину.
– Ми не зможемо поїхати з Машею і Сергієм. Мама дзвонила вчора, сказала, що збирається приїхати до нас на Новий рік.
– Серйозно? Знову до нас? Чому вона не може відзначити Новий рік із Наташею? Вони ж поруч живуть.
– Наталя з чоловіком і сином теж збираються до нас. Вони не хочуть, щоб мама їхала одна – їй буде важко.
– Ну чудово, – насупилася Світлана, – а ти знав і мовчав?
– Мама зателефонувала тільки вчора. Я просто не встиг тобі розповісти.
Світлана була в люті – спокій чоловіка і його родичів її обурив.
– А зі мною про це обговорювати не потрібно? Мені вистачило минулого року! Усі веселяться, а я сиджу на кухні, влаштовуючи свято всім іншим.
– Але ж Наталя допомагала тобі.
– Допомагала? Постійні запитання замість допомоги! “Де келихи? Чому немає серветок? Де тарілки?” Легше було все зробити самій. І за собою посуд ніхто не мив. Мені таке свято більше не потрібне.
Олексію було незручно відмовляти матері. Він вирішив зателефонувати сестрі – думав, що з нею буде простіше домовитися.
– Наташо, привіт!
– О, Льошо, привіт! Ми збираємося до вас на Новий рік. Що привезти? Є побажання?
– Ось якраз із цього приводу і дзвоню. Ми плануємо виїхати зустрічати Новий рік із друзями на базу відпочинку, – невпевнено почав Олексій.
– Ти що, Льошо? Новий рік – це сімейне свято! Ми вже квитки взяли. Чекай нас тридцятого вранці. Усе, поки що, не можу більше говорити.
Світлана чула всю розмову. Вона кипіла від обурення.
– Ні, я не збираюся більше таке терпіти. Сімейне свято нехай відзначають у себе вдома. У нас своя сім’я, і ми поїдемо з Машею і Сергієм. Зараз зателефоную їм, поки є місця.
Олексій розумів свою дружину, але не знав, як відмовити родичам. Світлана ж не гаяла часу і вже набрала номер подруги.
– Маша, уявляєш, знову його родичі вирішили приїхати на Новий рік до нас. Я не витримаю.
– Світлано, ну це ж було очікувано. Раз вони були задоволені минулого року, то тепер будуть приїжджати постійно. Ми вас запрошуємо з нами, не пошкодуєте.
– Бронюй нам путівки. Бажано виїхати тридцятого числа – вони якраз приїжджають у цей день.
У розмову втрутився Олексій.
– Це незручно, та й ціни високі на свята, особливо якщо брати з дітьми.
– Але зате буде весело. Із гостями дешевше не вийде, а так повернемося в чисту квартиру, без клопоту. Дзвони Наташі або мамі й кажи, що нас не буде.
Цього разу Олексій вирішив зателефонувати матері.
– Мамо, ми їдемо на Новий рік у заміський готель, тож нас не буде. Доведеться вам здати квитки.
– Спасибі, синку! Тепер навіть рідна мати не може приїхати до тебе. Зовсім уже з ріднею не хочеш знайомитися. Усе слухаєш свою Свєточку, це вона налаштовує тебе проти нас.
Світлана не витримала і взяла телефон у чоловіка.
– Марино Василівно, я теж хочу зустріти свято, а не провести його на кухні, обслуговуючи гостей. Маю на це право. Минулого року ви бачили, що місця в нас мало. Влітку можемо приїхати до вас у відпустку, можемо навіть дітей вам залишити на канікули. А Новий рік хочемо зустріти по-своєму.
Вона поклала слухавку і повернулася до чоловіка.
– Правильно я сказала? Нехай здають квитки. А щодо грошей не турбуйся. У мене хороші результати цього року, керівництво обіцяло видати премію до Нового року. Тож і на путівки, і на подарунки вистачить.
Олексій був вражений рішучістю дружини. Вона ніколи не розмовляла з його матір’ю таким тоном. Стосунки Світлани з ріднею чоловіка ніколи не були особливо близькими, але й відкритих конфліктів не виникало. Бачилися вони рідко, а під час зустрічей Світлана мовчки вислуховувала зауваження свекрухи і не вступала в суперечки.
Минулого року, коли родичі приїхали зустрічати Новий рік, це були важкі дні для неї. Тоді вона твердо вирішила – більше такого не повториться.
Олексій зітхнув із полегшенням, думаючи, що питання вирішено, але наступного дня йому зателефонувала сестра. Вона не розмовляла – вона кричала.
– Ви що там придумали? Це ж яка неповага у твоєї дружини! Мама хоче приїхати до вас, а ви їдете!? Скасовуйте свої плани! Вона здавати квитки не збирається.
– Наталю, але ж приїжджає не тільки мама, а й ви із сином.
– Мама боїться їхати одна в такому віці.
– Якщо боїться, нехай не їде. Ми свої плани змінювати не будемо. Путівки вже оплачені, ми їдемо тридцятого вранці на п’ять днів.
______
29 грудня Олексій і Світлана прийшли додому раніше, валізи були зібрані, настрій був святковий. Раптом пролунав дзвінок у двері. Олексій відчинив і завмер від подиву – на порозі стояли щасливі та задоволені гості.
– Не чекали? Ми вирішили приїхати на машині раніше, щоб встигнути до вашого від’їзду. Не виженете ж ви нас? – упевнено заявила Марина Василівна, мати Олексія.
– Але ми ж їдемо, – розгублено сказала Світлана. Вона була впевнена, що це питання вже вирішено, і не знала, що тепер робити.
Зі школи повернулися дочки. Вони теж виглядали розгубленими – адже всі вже налаштувалися на заміську поїздку, а не на нудне сидіння з родичами за накритим столом і перегляд телевізора.
– Мамо, а ми не поїдемо в будинок відпочинку? – запитала молодша донька.
– Поїдемо. Плани змінювати не будемо. Проходьте, роздягайтеся, зараз усе вирішимо, – впевнено відповіла Світлана.
Вона нагодувала гостей із дороги, напоїла чаєм і сказала.
– А тепер давайте обговоримо. Ви були попереджені, що нас не буде вдома. Нормальні люди без запрошення в гості не їздять. Тож переночуєте тут, а завтра вранці – у зворотний шлях. Тому що ми їдемо.
Вираз облич гостей був невимовний. Такої рішучості вони не очікували.
– Що? Ви що собі дозволяєте? Так не можна з матір’ю! – обурено запитала Наталя.
– А на що ви розраховували? Що ми скасуємо свої плани і побіжимо закуповувати продукти на новорічний стіл? Ні, так не буде.
– Ми можемо хоча б тоді залишитися вдома у вас, поки ви відпочиваєте? Але мама хотіла б залишитися у вас на кілька місяців, поки в її квартирі триває ремонт.
– Ні, всі їдуть разом. Ми в будинок відпочинку, а ви додому.
Вранці, висловлюючи невдоволення, гості поїхали. Олексій обійняв дружину і вибачився за свою рідню. Він був здивований її рішучістю – сам він би так не зміг вчинити.
Телефон задзвонив. Бадьорий голос Сергія пролунав у слухавці.
– Ну що, готові? Ми виїжджаємо за півгодини і чекаємо вас на повороті.
Світлана та Олексій із дітьми сіли в машину у чудовому настрої і вирушили зустрічати Новий рік.
Як ви вважаєте, чи правильно вчинила молода сім’я?
Автор: Вікторія Сова