— Привіт, Олено! Як добре, що ти відповіла. Ви зараз удома? — дзвінок Надії застав Олену зненацька. Невістка майже ніколи не телефонувала просто так, а її неприродно лагідний тон одразу насторожив жінку.
— Привіт. Так, я з дітьми вдома, Богдан на роботі. А що сталося?
— Та нічого особливого. Ми якраз неподалік, от і подумали: може, заїдемо до вас на хвилинку.
— До нас? Тарас учора говорив зі мною телефоном і жодним словом не обмовився, що ви збираєтеся в наш бік, — зітхнула Олена. Вранці їй видаляли складний зуб, біль не вщухав, тож несподівані гості не викликали в неї захвату.
— Тарас і сам не знав. Я сказала йому тільки сьогодні зранку, коли він уже йшов на роботу.

— Тобто ти приїдеш без чоловіка?
— Так, з дітьми. Ми подумали, що могли б і переночувати. Нехай малі трохи побудуть із двоюрідними братами й сестрами, вони ж так рідко бачаться.
— Ну… я не проти, — не надто впевнено відповіла Олена. — Просто почуваюся кепсько. Мені сьогодні до обіду вирвали зуб, ясна набрякли, голова розколюється. Знеболювальне майже не допомагає. Боюся, з мене зараз ніяка господиня.
— Олено, та не хвилюйся! Діти самі знайдуть, чим зайнятися. І про їжу навіть не думай. Дорогою заскочимо в магазин і все купимо.
«Не хвилюйся… Олено… усе купимо…» — подібної ніжності Надія раніше до неї не проявляла. Зазвичай вона говорила сухо й вимогливо, а сьогодні ніби розливалася медом. Олена відчула: за цією раптовою люб’язністю щось ховається. Та відмовляти не стала. Якщо Надія справді хотіла лише привезти дітей, щоб ті погралися з ріднею, великої біди в цьому не було.
Коли Надія з’явилася на порозі разом із малими, підозра Олени тільки зміцніла. Щедрістю невістка ніколи не славилася, проте цього разу приїхала майже як на свято: принесла дві повні торби продуктів, а ще замовила піцу й суші.
— Ого, скільки всього! — здивувалася Олена, приймаючи пакети.
— Я ж сказала, щоб ти не переймалася. Як ти? Зуб досі болить?
— Жахливо. Лікар попередив, що таке може бути, але сказав, що з часом мине.
— Добре, — усміхнулася Надія й одразу відвела очі, помітно нервуючи.
Саме в цю мить Олена остаточно зрозуміла: така турбота з’явилася не просто так. Надії явно було щось потрібно, і Олена мовчки чекала, коли та нарешті озвучить справжню причину візиту.
