— Процедура складна й недешева. Маріє, перекинь мені сьогодні свою зарплату. Я вже все розпитала, має вистачити якраз.
Я сіла навпроти й відчула, як у мені прокидається той самий сухий, майже службовий інтерес. Сперечатися заради крику я не вміла й не любила. Підвищувати голос — теж не мій метод. Значно ефективніше працюють спокійні, холодні факти.
— Яка саме процедура? — запитала я, не відводячи погляду від її метушливих очей. — Який діагноз? Ви ж пам’ятаєте, ким я працюю. Я лікар. Дайте мені виписку, результати обстежень, історію хвороби, призначення. Я сама все перегляну. Якщо проблема справді серйозна, через свої медичні контакти запишу вас до найкращих фахівців у місті, ще й без жодної оплати.
Оксана Михайлівна заметушилася очима по кухонних шафках. Такого предметного, спокійного й зовсім не емоційного підходу вона, очевидно, не передбачила.
— Ой, та що ти там розумієш зі своїми лікарнями! — відмахнулася вона. — Знаю я ті ваші безоплатні програми! Там людину занапастять і навіть прізвища не спитають! А мені треба вже завтра. Там… це… енергетичний перекіс в організмі. Спеціаліст сказав, що для відновлення імунітету й нормалізації тиску мені терміново потрібно носити правильні дорогоцінні метали та рідкісні камені на рівні голови. Це давня медицина, її професори науково підтвердили!
Андрій, який до цієї миті мовчки слухав матір, повільно опустив кришку ноутбука. Обличчя в нього стало важким, а погляд — колючим і темним.
Я тільки криво всміхнулася. Зізнаюся, спостерігати за цим дешевим провінційним спектаклем було навіть цікаво.
— Правильні камені на рівні голови? — перепитала я. — Оксано Михайлівно, як лікар можу вас запевнити: на мочках вух немає жодних чарівних точок довголіття. Там є жирова тканина, хрящ і капілярна сітка. А єдиний тиск, який здатні підняти діаманти, — це артеріальний тиск ваших заздрісних сусідок. Ви це вичитали в якійсь безкоштовній газетці на пошті? Чи ваша нерозлучна подруга Світлана Ігорівна нарешті похизувалася обновками?
Свекруха спалахнула так, ніби до сухої соломи піднесли сірник. Її геніальна схема, напевно виплекана довгими безсонними ночами, почала розсипатися просто на очах.
Річ у тім, що Світлану Ігорівну в усьому районі знали як рідкісну шахрайку. Головним її талантом було витягувати інтриги буквально з повітря й зручненько влаштовуватися за рахунок довірливих простаків. Лише кілька днів тому ця пані демонструвала Оксані Михайлівні розкішні сережки й без сорому хвалилася, що витрусила їх із невістки завдяки хитрим маніпуляціям.
— А Світлана тут до чого?! — обурилася свекруха, зірвавшись на пронизливий вереск і тим самим видавши себе остаточно. — Так, у Світлани діти турботливі, купили їй шикарні діамантові пусети! І в неї одразу всі болячки наче рукою зняло! А мій рідний син тільки за бетонні стіни платить, а про матір забув! Я вас ростила, ночами не спала, все віддала, а ви для мене копійки шкодуєте!
Коли стало зрозуміло, що жалість не спрацьовує, Оксана Михайлівна миттєво перебудувалася. Гнів на її обличчі розтанув, поступившись місцем липкій, нудотно-солодкій ніжності. Вона вирішила ощасливити мене силоміць.
— Марійко, дитиночко моя, — протягнула вона медовим голосом, від якого аж зуби зводило. — Я ж не просто так прошу ці гроші. Не з жадібності й не для забаганки. Я вчора, між іншим, у нотаріуса була. Надумала нашу родинну дачу в Малинівці повністю на тебе переписати. Андрій — чоловік, йому ті грядки та теплиці ні до чого, а ти господиня добра, серйозна, хазяйновита. Ось перекинеш мені сьогодні зарплату на лікування, а наступного тижня поїдемо оформляти документи на будинок. Станеш повноправною власницею всієї садиби!
Я ледь не розсміялася вголос. От воно що. Класична приманка від Світлани-прохіндейки. Пообіцяти золоті гори, змусити жертву розщедритися, а потім, звісно, елегантно показати дулю, пояснивши це тим, що «папери загубилися» або «тиск підскочив, зараз не до нотаріуса».
Дядько Остап гучно хмикнув, із видимою насолодою сьорбнув міцного чаю й, дивлячись кудись у темряву за вікном, задумливо мовив:
— Знаєте, Оксано Михайлівно, була в мене колись одна показова історія з автопарку.