Я вам заважаю? Ти вже рідну сестру готова вигнати на вулицю.
Наташа прийшла з роботи втомлена, сьогодні довелося затриматися. Чоловік приготував вечерю і чекав її вдома. Після того, як вона повідомила чоловікові про вагітність, Сергій з більшою увагою і ніжністю став ставитися до дружини.
– Ти бережи себе і думай про дитину. – Повторював він часто.
Разом повечеряли, і комфортно влаштувалися на дивані перед телевізором.
У Наташі задзвонив телефон. Було вже пізно, час лягати спати. Після дев’ятої години вечора зазвичай ніхто не дзвонив. Не прийнято було в їхній родині, а тут дзвінок від молодшої сестри Ірини.
Голос у Ірини був схвильований.
– Я пішла від чоловіка. Можна я приїду до тебе?
– Що сталося? Час пізній. Чому не їдеш до батьків? Вони живуть ближче.
– Ти ж знаєш маму. Усю ніч буде мені читати нотації і виховувати. Почне дзвонити Андрію.
– Що сталося? Час пізній. Чому не їдеш до батьків? Вони живуть ближче.
– Ти ж знаєш маму. Усю ніч буде мені читати нотації і виховувати. Почне дзвонити Андрію.
– Добре, приїжджай. Таксі візьми, електричкою довго, пізно вже.
– У мене немає грошей. Ти оплатиш мені таксі?
– Оплачу.
Наташині батьки розійшлися, коли Наташі не було ще й року. Молода мама переживала, що залишилася одна з дитиною на руках. Це були для неї дуже важкі роки.
Риси обличчя і характер Наташа успадкувала від батька. Це й дратувало матір, яка відчувала неприємні почуття до її батька, і намагалася викреслити цей період життя з пам’яті.
Але далі матері пощастило зустріти своє друге кохання. Іван прийняв її з дитиною, ставився до Наташі, як до рідної доньки, доводилося йому навіть захищати Наташу від несправедливих нападок матері.
Наташі йшов п’ятий рік, коли в сім’ї народилася Ірина, вона й стала найулюбленішою дитиною в родині. Наташа з дитячою заздрістю спостерігала, з якою любов’ю ставиться мати до сестри.
За всі дитячі пустощі завжди мати карала Наталю. Її обов’язок завжди був наглядати за сестрою. Навіть уроки Ірині допомагала робити Наташа частіше за батьків. І за погані оцінки Ірини мама сварила Наташу.
– Невже так важко розповісти і пояснити сестрі. Ти ж старша, вчишся добре, маєш допомагати сестрі.
По життю так і повелося, що Наташа завжди допомагала сестрі. Ірина вміло цим користувалася, часто за її вчинки потрапляло старшій сестрі, а вона терпіла, знаючи, що виправдання тільки більше розлютить маму.
Наташа закінчила школу, вступила до університету, переїхала жити в гуртожиток.
Ірина після школи влаштувалася працювати у квітковий магазин, закінчивши курси флористів. Жила з батьками, а зароблені гроші витрачала на себе.
Ольга Володимирівна завжди ставила Ірину в приклад старшій доньці, особливо любила висловитися в ті моменти, коли давала Наташі гроші.
– Іришка молодша за тебе, а вже заробляє, а тобі все дай і дай, потрібне тобі це навчання. Для жінки головне сім’я, вдало вийти заміж, і жити на кошти чоловіка.
– Іришка молодша за тебе, а вже заробляє, а тобі все дай і дай, потрібне тобі це навчання. Для жінки головне сім’я, вдало вийти заміж, і жити на кошти чоловіка.
Невдовзі Ірина вийшла заміж. Шлюб її мама вважала вдалим, чоловік старший за неї на п’ять років, добре заробляє, своя квартира і машина.
– Іришка молодша за тебе, вже заміжня. А тебе з твоїм упертим характером і заміж ніхто не візьме. – Сказала Ольга Володимирівна Наташі після Ірининого весілля.
– Який же у неї впертий характер? Вчитися дівчисько, встигне ще заміж. – Заступався за падчерку Іван Михайлович, і іноді, потай від дружини, давав студентці гроші.
Ірина із сонною дитиною на руках, із невеликим пакетом дитячих речей вийшла з машини. Її зустріла Наташа, розрахувалася з таксистом.
– Проходь, ми на тебе чекаємо. Голодні, напевно. Зараз вас нагодуємо і вкладемо спати, завтра рано на роботу, а ввечері розберемося.
– Матері нічого не кажи поки що. – Просила Ірина. – Андрій знову прийшов п’яний, влаштував скандал. Таким я його ще ніколи не бачила.
– Матері нічого не кажи поки що. – Просила Ірина. – Андрій знову прийшов п’яний, влаштував скандал. Таким я його ще ніколи не бачила.
В Ірини в родині часто були скандали. Останнім часом у Андрія були проблеми на роботі, додому приходив втомлений, удома безлад і завжди невдоволена дружина.
Андрій став випивати, затримуватися з друзями. П’яний він був буйним. У цей час треба б промовчати, а Ірина навпаки, починала качати права. Цього разу він був дуже злий, і вдарив Ірину. Вона забрала дитину і поїхала.
Вранці Андрій прийшов до тями, став дзвонити дружині, хотів попросити вибачення, але Ірина розмовляти не стала, відключила телефон. Увечері з друзями знову випив і більше дзвонити не став.
Ірина жила у сестри, і почувалася цілком затишно. Наташа купувала продукти, готувала. В особисте життя з порадами особливо не лізла.
Сергію це не подобалося. Повалятися на дивані після роботи тепер можливості не було. У їхній затишній квартирі тепер завжди був бардак. Скрізь були розкидані речі та дитячі іграшки.
Увечері в спальні Сергій говорив дружині.
– Довго ще вона збирається в нас жити?
– Не можу ж я вигнати рідну сестру.
– Але у твоєї сестри є власна квартира.
– Вона не хоче повертатися до чоловіка.
– Це її проблеми. Нехай поживе в батьків. Я теж хочу відпочивати, прийшовши додому. Та й у твоєму становищі відпочинок потрібен, а ти тягаєш сумки і готуєш на всіх, твоя сестра навіть не думає тобі допомогти.
Сергій сам вирішив зателефонувати Андрію.
– Ти знаєш, що твоя дружина із сином уже майже місяць живуть у нас?
– Ти знаєш, що твоя дружина із сином уже майже місяць живуть у нас?
– Здогадався, де ж їм ще жити. До тещі не поїхала, значить у вас.
– Забирати ти їх збираєшся?
– Ви їх прихистили, ви й розбирайтеся. Я її з дому не виганяв, сама поїхала, нехай сама й повертається.
Наташа запропонувала Ірині поїхати пожити в батьків.
– Іро, щось же треба вирішувати. Давай відвеземо у вихідний тебе додому або до чоловіка.
– Я вам заважаю? Ти вже рідну сестру готова вигнати на вулицю.
– Не на вулицю, відвезти до чоловіка. Не хочеш жити, подавай на розлучення, поділ майна.
– Яке майно? Квартира його, оформлена на батька. У нього тільки машина.
– На аліменти дитині. Та й Матвія вже можна оформити в садок, а самій виходити на роботу.
Зовсім несподіваним був для Наташі дзвінок матері.
– Ти що там вигадуєш? Рідну сестру з дому виганяєш. Сама добре влаштувалася, зарплата пристойна, чоловік добре заробляє, не можеш рідній сестрі допомогти в скрутну хвилину.
– Ти що там вигадуєш? Рідну сестру з дому виганяєш. Сама добре влаштувалася, зарплата пристойна, чоловік добре заробляє, не можеш рідній сестрі допомогти в скрутну хвилину.
Сперечатися з матір’ю і щось доводити було марно. Додому вже йти не хотілося. Зателефонувала чоловікові й запропонувала просто посидіти повечеряти в кафе. Сергій зрадів.
– Ми так давно не залишалися з тобою наодинці. Тепер будемо як молоді, зустрічатися в парку і вечеряти в кафе.
Гуляли довго, додому прийшли пізно. Вдома на них чекав скандал.
– Ви де були? Ми з Матвієм сидимо голодні, а вони розгулюють.
– Ти що собі дозволяєш? Ми пустили тебе трохи пожити, а ти тут розвела бардак і сіла на мою шию. – Не витримала Наташа і перейшла на крик.
Ірина істерично розплакалася, закрилася у великій кімнаті, Сергій пішов її заспокоювати. Така поведінка чоловіка здивувала Наташу. Вона пройшла в спальню і розридалася.
– Ну що мені з вами робити? – Сергій увійшов нечутно. – Ми й справді, сьогодні добре провели вечір, а вона з сином сиділа голодна, переживала.
– Якщо переживала, могла б зателефонувати. У вихідні відвеземо її додому, з мене досить, я втомилася.
У вихідні Сергій узяв Матвія і пішов гуляти в парк, давши змогу дружині відпочити і поспати довше. Пізніше до них приєдналася Ірина, і вони гуляли разом до обіду.
Наташа була вдячна чоловікові, що дав їй можливість відіспатися у вихідний, вона почувалася відпочилою.
Ірина так і залишилася жити в родині сестри, взяла на себе частину домашніх справ. Вечорами Сергій займався з Матвієм, а Ірина готувала і прибирала. До Наташиного приходу у квартирі була чистота і порядок.
На роботі Наталя відчула слабкість, дуже хотілося спати. Вирішила відпроситися з роботи після обіду, викликала таксі і поїхала додому. Знаючи, що дитина в цей час спить, намагалася не шуміти. Тихо відчинила двері своїм ключем, зняла плащ і звернула увагу, що куртка чоловіка висить у передпокої.
– Дивно, у чому ж він сьогодні пішов на роботу. Начебто бачила, що йшов у цій куртці.
– Дивно, у чому ж він сьогодні пішов на роботу. Начебто бачила, що йшов у цій куртці.
Через погане самопочуття не стала на цьому загострювати увагу, але почула шерехи в спальні. Думки пробігли в її голові, але цього не може бути. Наташа пройшла в спальню. Ніколи б не повірила, якби не побачила це сама.
– Наташа??? Ти чому вдома? – Запитав Сергій розгублено.
Накинувши Наташин халат, зі спальні вийшла Ірина.
– Наталко, люба, рідна, все не так, вислухай… І ще щось говорив Сергій, але вона не чула і не розуміла.
– Негайно, обидва, щоб я вас тут не бачила більше ніколи.
Ірина намагалася висловитися, але Сергій змусив її замовкнути, допоміг швидко одягнути дитину і вивів її з квартири. Вирішив, що дружина заспокоїться і потім із нею можна буде поговорити.
Сергій знав, що Наташа його любить і пробачить, вона людина відповідальна і не зможе дитину залишити без батька. Він сам не уявляв свого життя без Наташі. Він уже ненавидів Ірину.
Але надії його були марними. Скільки він не просив, не благав, Наташа його не пробачила.
Але надії його були марними. Скільки він не просив, ні благав, Наташа його не пробачила.
Було важко і боляче, але вона витримала. Народила прекрасного хлопчика. Розлучення і поділ майна вимагав часу. На перший час вона зняла квартиру. Сергій запропонував їй залишитися жити в цій квартирі, в якій усе було обставлено їй із любов’ю.
Але Наташа відмовилася.
– Не хочу, щоб мені щось нагадувало про вашу зраду. Нове життя почну з чистого аркуша. Свою двокімнатну квартиру вони розміняли на дві однокімнатні з доплатою. Право вибору житла Сергій надав Наташі.
Із сестрою Наташа більше не спілкувалася.
З пологового будинку її забирати приїхав Сергій, але вона сіла в машину свого колеги по роботі, з яким домовилася заздалегідь. Вдома на неї чекала мама та Іван Михайлович.
– Ти вибач мені, донечко. Переїжджай до нас, поки малюк підросте, навіщо тобі жити на орендованій квартирі, з нами тобі буде легше.
– Ні. Скоро буде готова моя квартира, тоді й переїду. Усе в мене буде добре. Я знаю точно. – Вимовила Наташа, і з любов’ю притиснула до грудей сина.
